Хто б міг подумати, що колишній офіціант та тесляр стане одним з найкращих операторів БПЛА в ЗСУ? Історія Валентина — це історія про те, як людина знаходить своє справжнє покликання навіть у найважчі часи.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 32 окремої механізованної бригади.
«Мене завжди приваблювала армія — своїми фізичними навантаженнями, випробуваннями, ризиком, пригодами. Мабуть, я — жертва захопливих пригодницьких фільмів західного кінематографу», — каже Валентин.
І цей «авантюризм» приніс свої плоди. За офіційною статистикою Army of drones, дронарі всіх батальйонів 32 ОМБр за ефективністю враження техніки і живої сили противника посіли 15 місце серед 304 підрозділів БПЛА Збройних Сил України. І в цьому є велика заслуга Валентина, який сумлінно працює на бойових позиціях та з особовим складом.
За свій внесок у захист Батьківщини Валентин був нагороджений Відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України — «Золотий Хрест». Проте сам боєць не хизується своїми досягненнями.
«Свою Відзнаку Головнокомандувача Збройних Сил України — „Золотий Хрест“ — відправив додому, — каже боєць. — Там моя дружина вирішує, що робити з моїми нагородами. Я люблю те, що роблю в армії, але повноцінно не сприймаю себе військовим. Я обожнюю наш „двіж“, але не хизуюсь цим. Для мене ця нагорода — це про вдячність, повагу та розуміння, що я на тому місці, де потрібен та корисний».
Разом зі своїм підрозділом ударних БПЛА Валентин воював на Куп’янському напрямку, захищав Суми, Торецьк, Запорізький напрямок, а зараз — Покровськ.
«Для мене досі особиста хоробрість побратимів залишається прикладом для наслідування, — додає він. — Є тим, що у складну мить, коли здається, що все програно, запалює вогник надії, що перетворюється у повноцінну ватру відплати».
Валентин вважає прикладом для себе тих, хто виконує покладені завдання краще за нього, хто робить те, що здавалося неймовірним, хто не боїться ризикувати йти до своєї мети, незважаючи ні на що; люди, які можуть перезавантажити своє життя, вийти із зони комфорту заради досягнення своїх мрій.
«Чим довше я в армії, тим я стаю більш вмотивованим, — говорить Валентин. — Не знаю, що змінилось, але зараз я відчуваю велике задоволення від ефективно виконаної роботи. Мене не годуй, а дай ціль на знищення. Моя команда знає та відчуває мій розпач, коли щось не вдається, коли щось не працює. Вони теж починають відчувати ту відповідальність та азарт у полюванні за ворогом. Ми стаємо однією сім’єю у цей час. Коли повертаємось з позиції, можемо правдиво собі сказати, що ми найкращі».
Як повідомляла АрміяInform, Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки Міноборони (ГУ ЗСЖЦ ОВТ) підготувало для розробників та виробників типовий пакет документів, необхідний для кодифікації широкої номенклатури зразків ОВТ.